СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ АЛЕРГОДІАГНОСТИКИ У ДІТЕЙ ВІКОМ 3-5 РОКІВ, O.В. Шарікадзе, 2014 год

УДК616-056.3
© О.В. ШАРІКАДЗЕ, 2014
О.В. Шарікадзе
СУЧАСНІ МОЖЛИВОСТІ АЛЕРГОДІАГНОСТИКИ У
ДІТЕЙ ВІКОМ 3-5 РОКІВ
Національна медична академія післядипломної
освіти імені П.Л. Шупика
Вступ. В даний час проблема алергічних захворювань стоїть дуже гостро
в зв'язку з їх розповсюдженням, зокрема захворюваність на бронхіальну
астму, алергічний риніт набуває характеру епідемії.
Мета. Удосконалення діагностики та визначення можливості викори-
стання шкіряного прик-тесту у сполучені з молекулярною діагностикою у дітей
віком 3-5 років для своєчасного проведення профілактичних заходів, визна-
чення можливості призначення сублінгвальної алергенспецифічної імуноте-
рапії та прогнозу її ефективності.
Mетоди. Під нашим спостереженням знаходилося 60 дітей віком від 3 до
5 років, батьки яких дали згоду на участь у дослідженні. Середній вік обсте-
жених дітей склав 4,1±0,6 роки. У 16 (26,7%) дітей була діагностовано брон-
хіальна астма, переважно персистуюча, легкого ступеню у поєднанні з
алергічним ринітом. Ці діти склали першу групу. Інші 41(68,3%) - діти з реци-
дивуючим БОС. Шкіряні прік-тести (ШПТ) проводилися та оцінювалися за
стандартною методикою (Наказ МОЗ України №127/18 від 02.04.2002р.) з
використанням діагностичних алергенів фірми «Севафарма» Чехія, молеку-
лярна діагностика здійснювалася у лабораторії «Діла» з використанням
біочипу компанії Phadia Immuno Cap.
Результати. При проведенні ШПТ у 57 (95%) пацієнтів виявлена поліва-
лентна сенсибілізація. Відсоток дітей, які мали позитивні ШПТ коливався від
58% - сенсибілізація до діагностичних алергенів «Осіння суміш» до 65%- діти,
у яких регіструвався позитивний ШПТ з алергенами «Рання весняна суміш».
Треба відмітити, що незважаючи на вік обстежених дітей (знижена чутливість
шкіри) відсоток позитивних результатів був достатній. Не зареєстрована до-
стовірна відмінність кількості позитивних результатів ШКТ при порівняльному
аналізі у дітей першої та другої групи. Що свідчить про відсутність впливу ба-
зисної терапії БА у дітей першої групи (у тому числі і використання ІГКС -
105±32,2мкг/добу в середньому) на чутливість шкіри до алергенів. У 98%
дітей були отримані також високі рівні загального IgE, у 2-х дітей рівень даного
показника перевищував1000 МЕ/мл, загалом середній показник у дітей обох
груп складав 294,1±39,4 МЕ/мл та 235, 7±32,9 МЕ/мл відповідно.
Висновки. Використання ШКТ дозволяє: уточнити ґенез рецидивуючого
БОС і визначити правильну тактику його лікування, проводити профілактику
«алергічного маршу» у дітей. У поєднанні з молекулярної діагностикою:
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
442 Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
дозволяє оцінити можливість перехресної реактивності, прогнозувати ефек-
тивність застосування АСІТ для цієї категорії пацієнтів. Отримані результати
свідчать про високу прогностичну значущість дослідження , безпеку та можливість
його впровадження у практику для проведення алергодіагностики у дітей з 3-х років.
Ключові слова: діти, молекулярна алергодіагностика, шкіряні прик-тести,
бронхіальна астма.
ВСТУП
В даний час проблема алергічних захворювань стоїть дуже гостро в
зв'язку з їх значним розповсюдженням. Зокрема, захворюваність на бронхі-
альну астму, алергічний риніт набуває характеру епідемії [2, 6, 8]. Не випад-
ково вітчизняна школа дитячих алергологів, велику увагу приділяла і приділяє
профілактиці та діагностиці алергічних захворювань [1, 6, 7]. Діагностика
алергії не є проблемною уразі наявності безумовних її проявів. Тому лікарі-
алергологи не тільки в Україні, а і в усьому світі вважають, що вірно зібраний
анамнез у пацієнтів з підозрою на алергію – це у 60% вірний діагноз. Але спе-
ціалісти, також, дуже добре знають, що в педіатрії нема легких шляхів.
Різноманітність клінічних проявів, часті асоціації з інфекційними чинниками,
а у ряді випадків, труднощі безпосередньо з отриманням вірної інформації
від батьків маленьких пацієнтів, не дозволяють отримати однозначну та без-
умовну відповідь стосовно діагнозу - алергія. Тому для визначення вірного
шляху ведення хворого, необхідно провести комплексну діагностику захворювання, з
урахуванням усіх можливих засобів, які є в арсеналі дитячого алерголога.
Встановлення етіології алергічного захворювання, як відомо, полягає у
виявленні конкретних причин - алергенів, які викликають розвиток симптомів
захворювання. Можливості лікаря на сучасному етапі розвитку алергології
дуже великі, але на жаль, частіше усього лікарі-алергологи та і педіатри
обмежуються визначенням in vitro специфічних IgE методом ІФА, забуваючи
про існування фізіологічних тестів, які дозволяють визначити сенсибілізовані
тучні клітини у шкірі людини - шкіряних проб. Головні переваги даної діагно-
стичної процедури – швидкий результат, протягом 20 хвилин; низька вартість;
висока специфічність та чутливість; достовірні результати у кореляції з
тестами in vitro. Необхідність алергологічного обстеження певної категорії
дітей – важлива задача сучасної алергології. Головні показники для прове-
дення алергологічного обстеження у дітей надані у таблиці 1[3, 4, 5,]
Таблиця 1
Показання для алергологічного обстеження у дітей
(за даними рівня доказовості)
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014 443
Продовження таблиці
Існують випадки, коли для визначення діагнозу необхідно використання
декількох методів алергодіагностики. З роками у зв’язку з підвищенням рівня
аероалергенів, погіршенням стану екологічної ситуації та якості харчових про-
дуктів, а також наявності великої кількості інших факторів підвищується роль
перехресної алергії. Це на багато відсотків ускладнило питання діагностики
алергічних захворювань. Але наука не стоїть на одному місті. Виділені окремі
молекули алергенів та створені їх рекомбінантні аналоги. Молекулярна алер-
годіагностика активно займає одне з перших місць у сучасній лабораторній
діагностиці. Необхідно лише правильно використовувати ті можливості,
які надає нам сучасна діагностика. З цього приводу ми презентуємо власний
досвід, щодо проведення алергодіагностики у дітей молодшого віку. Вікові
особливості дуже важливий чинник тому, що імунна відповідь у дітей теж має
свої особливі характеристики [2].
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
444 Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
Мета дослідження. Удосконалення діагностики та визначення можливо-
сті використання шкіряного прик-тесту у сполучені з молекулярною діагности-
кою у дітей віком 3-5 років для своєчасного проведення профілактичних
заходів, визначення можливості призначення сублінгвальної алергенспеци-
фічної імунотерапії та прогнозу її ефективності.
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Дослідження проводилися на кафедрі педіатрії № 1 НМАПО імені П.Л.
Шупика на базі Національної дитячої спеціалізованої лікарні ( НДСЛ )
"ОХМАТДИТ". Під нашим спостереженням знаходилося 60 дітей віком від 3
до 5 років, батьки яких дали згоду на участь у дослідженні. Середній вік
обстежених дітей склав 4,1±0,6 роки. У 16 (26,7%) дітей була діагностована
бронхіальна астма, переважно персистуюча, легкого ступеню у поєднанні з
алергічним ринітом. Ці діти склали першу групу. Інші 41(68,3%) - діти з реци-
дивуючим БОС, який у 15 (25%) дітей супроводжувався проявами атопічного
дерматиту. Групи були однорідними за статтю, віком та тривалістю захворю-
вання. Дітям груп порівняння було проведене загально клінічне обстеження
згідно протоколу МОЗ №868 2013 року. Шкіряні прік-тести (ШПТ) проводилися
та оцінювалися за стандартною методикою (Наказ МОЗ України №127/18 від
02.04.2002р.) з використанням діагностичних алергенів фірми «Севафарма»
Чехія. Молекулярна діагностика здійснювалася у лабораторії «Діла» з вико-
ристанням біочипу компанії Phadia Immuno Cap. Статистичну обробку отри-
маних даних проводили за допомогою статистичного пакета програм «
Біостат » для IBM PC.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
Аналіз отриманих результатів при проведенні ШПТ - у 57 (95%) пацієнтів
виявлена полівалентна сенсибілізація. Відсоток дітей, які мали позитивні ШПТ
коливався від 58% - сенсибілізація до діагностичних алергенів «Осіння суміш»
до 65%- діти у яких регіструвався позитивний ШПТ з алергенами «Рання вес-
няна суміш». Треба відмітити, що незважаючи на вік обстежених дітей (зни-
жена чутливість шкіри) – відсоток позитивних результатів був достатній
(табл.2). Не зареєстрована достовірна відмінність кількості позитивних ре-
зультатів ШКТ при порівняльному аналізі у дітей першої та другої групи. Що
свідчить про відсутність впливу базисної терапії БА у дітей першої групи (у
тому числі і використання ІГКС - 105±32,2мкг/добу в середньому ) на чутли-
вість шкіри до алергенів. У 98% дітей були отримані також високі рівні за-
гального IgE, у 2-х дітей рівень даного показника перевищував1000 МЕ/мл,
загалом середній показник у дітей обох груп складав 294,1±39,4 МЕ/мл та
235, 7±32,9 МЕ/мл відповідно.
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014 445
Таблиця 2
Результати шкіряних прик-тестів
Стосовно результатів проведеної молекулярної діагностики - вони пока-
зали високий рівень співпадаючих результатів (93%), що свідчить про мож-
ливість використання виключно ШПТ, в окремих випадках, при виявленні моно
сенсибілізації до алергенів. Результати отриманих досліджень наведені у табл.3.
Таблиця 3
Результати лабораторних досліджень
Максимальна кількість пацієнтів 26% мали підвищений рівень
cпецифічних IgE до лупи кота, у той же час рівень специфічних IgE до лупи
собаки склав усього 8%. За нашими даними більшість пацієнтів народилися
у сім’ях, де жили собаки, такий результат може свідчити про набуту толерант-
ність до цього алергену, за рахунок «природної АСІТ». Кількість дітей, які мали
сенсибілізацію до кліщів побутового пилу дорівнювала кількості пацієнтів з
сенсибілізацією до Bet v1, (мажорного алергену берези) та склала 20%.
Високий відсоток дітей, сенсибілізованих до Alternaria alternate можливо
зв’язаний з невеликою кількістю обстежених (5 дітей з першої групи) та
потребує подальшого вивчення. Дуже важливим є той факт, що під час спостереження
у 100% дітей обох не було відмічено негайних і відстрочених реакцій та ускладнень.
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
446 Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
ВИСНОВКИ
Використання ШКТ дозволяє з мінімальними витратами:
1. Уточнити ґенез рецидивуючого БОС і визначити правильну тактику його
лікування. 2. Проводити профілактику «алергічного маршу» у дітей.
У поєднанні з молекулярної діагностикою:
1. Дозволяє оцінити можливість перехресної реактивності.
2. Прогнозувати ефективність застосування АСІТ для цієї категорії пацієнтів.
Отримані результати свідчать про високу прогностичну значущість
дослідження, безпеку та можливість його впровадження у практику для про-
ведення алергодіагностики у дітей з 3-х років.
Література
1. Гущин И.С. Аллерген-специфическая иммунотерапия атопических за-
болеваний: пособие для врачей / Гущин И.С., Курбачева О.М. - М. - 2002. – 31 с.
2. Skin prick tests and allergy diagnosis / Antunes J., BorregoL., Romeria A.
[et al.] // Allergol. Immunopathol. (Madr.). – 2009. – Vol. 37. – P.155-164.
3. Practical guide to skin prick tests in allergy to aeroallergenes / Bousqet J.,
Heinzerling L., Bachert C. [et al.] // Allergy. – 2012. – Vol. 67.- P.18-24.
4. Мировые стандарты аллерген-специфической иммунотерапии. На-
учный обзор Abbot, Stallergenes. – 2010. - C.33.
5. Sorensen P. The future of specific immunotherapy: strategies and challengers
for the next generation of allergy vaccine // Ibid. – 2011. – Vol. 66, Suppl 95. – P.63-65.
6. Заболотний Д.І. Алергічні риніти / Заболотний Д.І., Пухлик Б.М. // Ліку-
вання та діагностика. — 2002. — № 3. — С. 20-25.
7. Зайнетдинова Г.М. Специфическая иммунотерапия у детей с аллерги-
ческим ринитом и бронхиальной астмой: эффективность и нежелательные
реакции / Зайнетдинова Г.М., Пятеркина О.Г., Рафаилов В.В. // Сборник трудов ХІХ
Национального конгресса по болезням органов дыхания. — М. - 2009. — С. 82.
А.В.Шарикадзе
Современные возможности аллергодиагностики
у детей в возрасте 3-5 лет
Национальная медицинская академия последипломного
образования имени П.Л. Шупика
Введение. В настоящее время проблема аллергических заболеваний
стоит очень остро в связи с их распространением, в частности заболевае-
мость бронхиальной астмой, аллергическим ринитом приобретает характер
эпидемии. Цель. Совершенствование диагностики и определения возмож-
ности использования кожного прик-теста в комбинации с молекулярной ди-
агностикой у детей 3-5 лет для своевременного проведения профи-
лактических мероприятий, определения возможности назначения сублинг-
вальной аллерген-специфической иммунотерапии и прогноза ее эффективности.
Mетоды. Под нашим наблюдением находилось 60 детей в возрасте от 3
до 5 лет, родители которых дали согласие на участие в исследовании.
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014 447
Средний возраст обследованных детей составил 4,1 ± 0,6 года. В 16 (26,7 % )
детей была диагностирована бронхиальная астма, преимущественно
персистирующая, легкой степени в сочетании с аллергическим ринитом. Эти
дети составили первую группу. Другие 41 (68,3 %) - дети с рецидивирующим
БОС. Кожные прик-тесты (КПТ) проводились и оценивались по стандартной
методике (Приказ МЗ Украины № 127/ 18 от 02.04.2002р) с использованием
диагностических аллергенов фирмы « Севафарма » Чехия, молекулярная
диагностика осуществлялась в лаборатории «Дила» с использованием
биочипов компании Phadia Immuno Cap.
Результаты. При проведении ШПТ в 57 (95 %) пациентов выявлена
поливалентная сенсибилизация. Процент детей, которые имели положитель-
ные результаты КПТ колебался от 58% - сенсибилизация к диагностическим
аллергенам «Осенняя смесь» до 65 % - дети, у которых регистрировался по-
ложительный ШПТ с аллергенами « Ранняя весенняя смесь». Надо отметить,
что несмотря на возраст обследованных детей (снижена чувствительность
кожи) - процент положительных результатов был достаточный. Не зареги-
стрировано достоверное отличие количества положительных результатов
КПТ при сравнительном анализе у детей первой и второй группы. Что свиде-
тельствует об отсутствии влияния базисной терапии БА у детей первой
группы (в том числе и использование ИГКС - 105 ± 32,2 мкг / сутки в среднем)
на чувствительность кожи к аллергенам. В 98 % детей были получены также
высокие уровни общего IgE, в 2-х детей уровень данного показателя переви-
щував1000 МЕ / мл , в общем средний показатель у детей обеих групп
составлял 294,1 ± 39,4 МЕ / мл и 235 , 7 ± 32 , 9 МЕ / мл соответственно.
Выводы. Использование КПТ позволяет: уточнить генез рецидивирую-
щего БОС и определить правильную тактику его лечения, проводить профи-
лактику « аллергического марша » у детей. В сочетании с молекулярной
диагностикой: позволяет оценить возможность перекрестной реактивности,
прогнозировать эффективность применения АСИТ для этой категории паци-
ентов. Полученные результаты свидетельствуют о высокой прогностической
значимости исследования, безопасность и возможность его внедрения в
практику для проведения аллергодиагностики у детей с 3 - х лет.
Ключевые слова: дети, молекулярная аллергодиагностика, кожные прик
–тесты, бронхиальная астма.
O.Sharikadze
Modern possibilities of allergy diagnosis in children aged 3-5 years
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
Introduction. At present the problem of allergic diseases is very serious due to
their proliferation, particularly the incidence of asthma; allergic rhinitis becomes endemic.
A great variety of clinical manifestations, frequent association with infectious factors (in
some cases), obtaining the correct information from the parents of young patients can
imply difficulties in allergy diagnosis. Establishing the etiology of allergic disease involves
identifying the allergens that cause the development of symptoms.
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ
448 Зб. наук. праць співробіт. НМАПОімені П.Л.Шупика 23 (2)/2014
Aim. To improve the diagnosis and determine the feasibility of using skin prick
test in combination with molecular diagnosis in children aged 3-5 years for the
timely implementation of preventive measures, administering sublingual allergenspecific immunotherapy and its efficacy prognostication.
Methods. In the study there were observed 60 children aged 3 to 5 years
whose parents gave their consent. The average age of the children was 4,1 ± 0,6
years. 16 (26.7 %) children of the first group were diagnosed with asthma, mostly
persistent, mild in conjunction with allergic rhinitis. Other 41 (68. 3 %) children
were diagnosed with recurrent bronchial obstruction syndrome. were carried out
and evaluated by the standard method (Order of Ministry of Health of Ukraine №
127 /18 of 02.04.2002) of using diagnostic allergens by Czech firm “Sevafarma”.
The molecular diagnostics was performed in the “Dila” laboratory by using biochip
of Phadia Immuno CAP company.
Results. Skin prick tests (SPT) showed polyvalent sensitization in 57 (95%)
patients. The percentage of children with a positive SPT ranged from 58 %: they
had sensitization to diagnostic allergens “Autumn mix”. Up to 65% of children had
sensitization to diagnostic allergens “Early spring mix”. It should be noted that despite the age of the examined children (reduced skin sensitivity) the percentage
of positive results was sufficient. The difference in the number of SPT positive results in the children of the first and second groups was not evident. It shows a lack
of influence of the basic treatment of asthma in children of the first group (including
the use of inhaled corticosteroids - 105 ± 32,2 mg / day on average) on their sensitivity to allergens. 98 % of children had high levels of total IgE, in 2 children the
level of this value was over 1000 IU / ml. In total a mean value in both groups
amounted 294,1 ± 39,4 IU / ml and 235 ± 7 32 9 IU / ml, respectively.
Conclusions. The use of skin prick tests makes it possible to clarify the genesis of recurrent BOS, choose the proper treatment, and take prophylactic measures of “allergic march” in children. The use of skin prick tests in combination with
molecular diagnosis makes it possible to evaluate the possibility of cross-reactivity
to predict efficacy of ASIT for this category of patients. The results suggest a high
prognostic significance of the study, the safety and the possibility of its implementation in practice for allergy diagnosis in children from 3 years.
Key words: children, molecular allergy diagnosis, skin prick tests, asthma.
Відомості про автора:
Шарікадзе Олена Вікторівна – к.мед.н., доцент кафедри педіатрії №1 НМАПО
імені П.Л.Шупика. Адреса: Київ, вул. Чорновола, 28/1, тел.: (044) 238-77-11.
ІМУНОЛОГІЯ ТА АЛЕРГОЛОГІЯ



Вернуться в раздел Публикации