Посилення алергічних реакцій може бути пов’язане з підвищенням рівня кортиколіберину – гормону, що виробляється в гіпоталамусі в умовах стресу. Який механізм стоїть за цим?

Алергологи неодноразово відзначали, що у багатьох пацієнтів симптоми алергії погіршуються в умовах психоемоційного стресу. Більше того, у деяких симптомів алергії, наприклад, кропив’янки, можуть виникати у відповідь на стрес, без контакту з алергеном. Це наштовхнуло японських вчених із Університету Осаки на думку*, що «посередником» між стресом та алергією є гормон кортиколіберин, відомий також як кортикотропін-релізінг-гормон. Цей гормон виробляється в гіпоталамусі у відповідь на стрес та регулює виділення інших гормонів, зокрема адренокортикотропного гормону. При короткочасному впливі підвищені концентрації кортиколіберину мобілізують організм на боротьбу зі стресом, тривала ж дія підвищених концентрацій гормону призводить до розвитку стану дистресу, що проявляється пригніченим настроєм, безсонням, хронічною тривогою, виснаженням, зниженням лібідо.

Вчені припустили, що під впливом кортиколіберину в людській шкірі збільшується кількість опасистих клітин – клітин імунної системи, що локалізуються в численних тканинах, переважно на межі організму з середовищем. Опасисті клітини виконують багато захисних функцій – беруть участь у розвитку запалення, формуванні гематоенцефалічного бар’єру, захищають від паразитів та інших патогенів, але також беруть участь у розвитку алергічних реакцій. Вони містять гранули з гістаміном, які вивільняються у відповідь на контакт з алергеном.

Автори роботи додали кортиколіберин у культуру клітин слизової носа, і відзначили значне збільшення кількості опасистих клітин, стимуляцію їх проліферації та дегрануляції (вивільнення вмісту гранул – гістаміну) та збільшення експресії фактору стовбурових клітин (SCF), що стимулює ріст опасистих клітин. Дослідники вважають, що блокування рецептору кортиколіберину або використання антитіл проти SCF, може полегшувати симптоми у пацієнтів з алергією.

Вплив стресу на дегрануляцію опасистих клітин було також показано в дослідах на тваринах. Цей вплив вдавалося блокувати шляхом блокування рецептору кортиколіберину анталарміном.

Автори вважають, що розкриття механізмі впливу стресу на розвиток алергічних реакцій сприятиме розробці методів запобігання цим ефектам.

* Yamanaka-Takaichi M, Mizukami Y, Sugawara K et al. Stress and Nasal Allergy: Corticotropin-Releasing Hormone Stimulates Mast Cell Degranulation and Proliferation in Human Nasal Mucosa. International Journal of Molecular Sciences, 2021; 22 (5): 2773. DOI: 10.3390/ijms22052773