Діагностика алергії наразі включає три етапи.

На першому ви дізнаєтесь, чи дійсно симптоми, які вас непокоять, пов’язані з алергією, чи є якась інша причина. Для цього використовують різні скринінгові тести. Якщо зв’язок з алергією встановлено, переходять до другого етапу – визначають причину, тобто алерген. Для цього використовують так звані цільні алергени, або екстракти, - перевіряють, до яких з них ваш організм має чутливість. Так можна дізнатися, що для вас причинними алергенами є, наприклад, пилок амброзії та курячі яйця. Знаючи це, можна скласти безпечну дієту та спланувати інші заходи, як уникнути контакту з алергенами. Але є ще третій етап діагностики – молекулярний. Навіщо він потрібний?

Справа в тому, що традиційні методи визначення причин алергії засновані на використанні екстрактів, отриманих з різних джерел алергенів. Це пилок, харчові продукти, компоненти домашнього пилу. Для отримання алергенних екстрактів використовують різні джерела сировини, методи екстракції та очищення, через що склад препаратів відрізняється. До складу цих екстрактів входить безліч різних молекул – білків, пептидів, глікопротеїдів, полісахаридів тощо. І лише частина з них є алергенними, причому кожен цільний алерген містить як головні, так і другорядні алергени. Їх визначення і є завданням молекулярної алергодіагностики.

В останні кілька десятиліть вдалося виділити та описати понад 3000 різних алергенних молекул. Частина їх уже доступна для лабораторної діагностики – або у високоочищеному вигляді, або отримані шляхом генної інженерії. Наразі за аналізом крові можна визначити, чи наявні у вашому організмі специфічні імуноглобуліни Е проти конкретної алергенної молекули.

Навіщо точно визначати алергенні молекули, до яких ви чутливі?

По-перше, визначення сенсибілізації до головних (мажорних) і менш важливих (мінорних) алергенів, підвищує точність діагнозу і прогнозу алергічного захворювання. Так, одні й ті самі або дуже подібні алергенні молекули можуть міститися в різних алергенах, що лежить в основ явища перехресної алергії. Наприклад, у разі алергії на пилок берези можуть розвиватися перехресні алергічні реакції на абрикоси, яблука, персики, моркву та ін. Молекулярна алергодіагностика дозволяє розрізнити справжню і перехресну сенсибілізацію і виявити, який саме алерген є причинним.

По-друге, визначення алергенної  молекули є необхідним для призначення алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ) і прогнозування її ефективності ще до початку лікування.

По-третє, застосування молекулярних методів дає змогу передбачити тяжкість проявів сезонних алергічних захворювань та бронхіальної астми.

Молекулярну алергодіагностику необхідно проводити лише за призначенням лікаря-алерголога. Відповідно, інтерпретувати її результати та надавати на їх основі рекомендації також може лише лікар.