Антитіла, відповідальні за розвиток алергічних реакцій, тобто імуноглобуліни класу Е (IgE), можуть проникати через плаценту та спричиняти алергічні реакції у немовлят після народження. Це пояснює, чому алергічні прояви, зокрема атопічний дерматит, можуть з’являтися у дитини дуже рано, та як з цим феноменом можна боротися

Вчені зі Сингапуру у дослідженнях* на тваринній моделі (на мишах) встановили, що IgE можуть крізь плаценту потрапляти в плід. В плоді антитіла зв’язуються з фетальними опасистими клітинами – клітинами імунної системи, що вивільняють речовини відповідальні за розвиток симптомів алергічної реакції, від нежитю до спазма бронхів. Після народження у мишенят розвивалися алергічні реакції на ті самі алергени, що й в їхніх матусь, причому це відбувалося при першому ж контакті з алергеном (зазвичай алергічна реакція розвивається під час повторних контактів з алергеном).

У лабораторних умовах материнські IgE також зв’язувалися з людськими фетальними опасистими клітинами, тож у людей IgE також можуть проходити крізь плаценту.

Автори роботи зазначають, що на сьогодні бракує даних про функціонування опасистих клітин протягом ембріонального періоду. В своєму дослідженні вони показали, що фетальні опасисті клітини дозрівають у період внутрішньоутробного розвитку та можуть бути сенситизовані IgE, які потрапили із крові матері крізь плаценту в кров плода. Якщо вагітна сильно алергізована, вона може передати IgE ембріону, що після народження дитини призведе до розвитку у неї алергічних реакцій при першому ж контакті з алергеном. Алергічні реакції нерідко з’являються в дуже ранньому віці (неонатальна алергія). При цьому у немовлят та їхніх мам алергічні реакції настільки подібні, що це не може бути пояснено лише спадковістю. Тепер, схоже, причина подібності знайдена.

В експерименті лабораторних тварин до вагітності піддавали впливу пилку амброзії, що часто є причиною алергічних реакцій у людей. У особин, у яких розвинулася чутливість до цього алергену, дитинчата також мали на нього алергію. При цьому чутливість у мишенят була алерген-специфічною – тварини не реагували ані на пилового кліща, ані на інші поширені алергени.

З часом «перенесена» від матері чутливість до певних алергенів зникала. У новонароджених мишенят вона спостерігалася у віці 4 тижнів, але вже в 6 тижнів чутливість була слабшою або зникала.

Проникнення IgE через плаценту потребує участі іншого білка, FcRN. У мишей з «вимкненим» геном, що кодує FcRN, IgE не зв’язувалися з опасистими клітинами плода і алергія у дитинчат не розвивалася.

Автори вважають, що розуміння механізмів переносу IgE через плаценту та активації ними опасистих клітин плода дозволить розробити методи попередження цього процесу і таким чином знизити ризик «переносу» алергічних реакцій немовлятам від матері.

* Msallam R, Balla J, Rathore APS, Kared H et al. Fetal mast cells mediate postnatal allergic responses dependent on maternal IgE // Science, 29 Oct 2020; eaba0864. DOI: 10.1126/science.aba0864