Кожного разу після вживання молока непокоять нудота, дискомфорт у животі, пронос? Такі симптоми можуть бути проявами алергічної реакції на компоненти молока, а можуть свідчити про непереносимість продукту. Як розрізнити ці стани?

Механізми розвитку алергічних реакцій і реакцій, пов’язаних із непереносимістю продуктів, різні. Якщо перші — результат специфічної реакції імунної системи, то другі – виникають переважно через проблеми зі засвоєнням тих чи інших компонентів їжі.

Алергічна реакція на продукти харчування розвивається, коли клітини імунної системи починають сприймати певні білки у їх складі як загрозу та запускають каскад реакцій, що мають допомогти в знешкодженні цього начебто небезпечного агенту. Почервоніння та свербіж шкіри, кропивниця, розлади травлення є проявами цих реакцій. Молоко, наряду з горіхами, яйцями, рибою, морепродуктами, пшеницею, є одним із найбільш поширених харчових алергенів.

80% молочних білків складає казеїн. Він не є специфічним для якогось виду тварин, тому за наявності алергії на казеїн коров’ячого молока, можливий розвиток реакції гіперчутливості на молоко козяче, овече або ін., а також сири з цього молока. Казеїн стійкий до високої температури, тож не втрачає алергенних властивостей  після кип’ятіння.

Читайте також: Чи варто матерям-годувальницям вживати коров’яче молоко?

Алергічна реакція на казеїн як правило проявляється порушеннями з боку шлунково-кишкового тракту (нудота, дискомфорт у шлунку, пронос), шкіри (висипка, екзема), дихальних шляхів (напад бронхіальної астми, ядуха). Можливі, хоча й рідко, загальні реакції організму, такі як анафілактичний шок. За наявності алергії на казеїн молока необхідно відмовитися від вживання цього продукту та продуктів, які його містять.

Непереносимість молока пов’язана не з білком казеїном, а з молочним цукром – лактозою. Лактоза – дисахарид, що складається із пов’язаних між собою молекул глюкози і галактози. Для нормального засвоєння лактози зв’язок між глюкозою і галактозою треба розірвати – цю реакцію забезпечує фермент лактаза. Недостатність або повна відсутність у людини лактази і є найбільш поширеною причиною непереносимості молока. Якщо нерозщеплена лактоза потрапляє в товстий кишечник, за її «перетравлення» береться кишкова мікробіота. Вона руйнує лактозу до зовсім дрібних продуктів – вуглекислого газу, метану, водню – газів, які спричиняють метеоризм та, розтягуючи стінки кишечника, біль у животі. Тим часом нерозщеплена лактоза сприяє всмоктуванню води в просвіт кишечника та розвитку діареї.

Хтось може безкарно випити літр молока, хтось склянку, а хтось отримає тяжкий розлад від дуже малої порції – все залежить від кількості ферменту, яка виробляється в організмі людини. З іншого боку, якщо молоко потрапляє в кишечник невеликими порціями та в складі інших продуктів, то навіть за відсутності лактази, вона може розщеплюватися кишковими бактеріями без неприємних наслідків.

У разі харчової непереносимості симптоми розвиваються не одразу після прийому їжі, як у разі алергічної реакції, а за кілька годин. До того ж реакції непереносимості виникають після вживання більшої кількості продукту, ніж потрібно для появи симптомів алергії.

Щоб визначити, який саме продукт спричиняє погіршення самопочуття, можна вести щоденник харчування, в якому зазначати, які продукти в якій кількості були спожиті та які симптоми та через який час це викликало. Якщо конкретний продукт здається підозрілим, його варто виключити з раціону на кілька тижнів, а потім обережно повернути та стежити за реакцією організму. Щоб уникнути плутанини, за один раз виключають лише один продукт.

Звичайно, шлунково-кишкові розлади можуть виникати не лише внаслідок алергічних реакцій або харчової непереносимості, але й з багатьох інших причин, таких як синдром подразненого кишечника, запальні захворювання кишечника, гельмінтози, стрес, тривожні розлади тощо. Тому у разі проблем із ШКТ необхідна консультація лікаря – він допоможе встановити діагноз, якщо потрібно – призначить лікування, надасть дієтичні поради.