Для виникнення алергічної реакції необов’язково потрібний контакт з причинним алергеном, наприклад, пилком рослин, – іноді достатньо потрапити в обставини, в яких людина раніше зустрічалася з алергеном. Однак, така «умовна» реакція на нейтральне середовище виникає не завжди, а лише після фази сну. Про це свідчать дослідження* вчених із Університету Тюбінгену (Німеччина), які зацікавилися впливом психологічних факторів на розвиток алергічних реакцій та шукали пояснення, чому останні можуть виникати як своєрідний ефект плацебо

Алергічні реакції можуть розвиватися як умовні рефлекси, тобто якщо тригер алергії впливає на організм людини разом із якимось нейтральним збудником (місце, запах тощо), то потім нейтральний збудник може самостійно, без участі алергену, спричиняти появу симптомів алергічної реакції. Цей феномен описаний досить давно, але механізми його реалізації досліджені недостатньо.

Вчені із Університету Тюбінгену залучили до дослідження волонтерів, які страждали на алергічний риніт. В спеціальній нейтральній кімнаті кожен учасник протягом 6 с тримав перед носом флакон із розчином ізобутиральдегіду, який виступав як нейтральний стимул, а потім застосовував назальний спрей, що містив алергени-тригери (пилок трав або пилок берези). Потужність алергічної реакції у кожного вимірювали за кількістю специфічного ферменту (триптази) в назальному секреті. Половина учасників експерименту після цього вночі спала протягом 8 год, тоді як друга половина повинна була утримуватися від сну до наступного вечора.

За тиждень експеримент повторили: в тій самій кімнаті учасники нюхали ізобутиральдегід (нейтральні стимули) та бризкали в ніс аерозолем, але останній не містив алергенів. У всіх учасників, які спали після першого експерименту, розвинулася алергічна реакція без впливу алергену, тоді як у тих, хто не спав реакція була відсутня. При цьому, у учасників, які спали, алергічна реакція була відсутня, коли експеримент повторили в іншій кімнаті (тобто змінили один нейтральний стимул).

Автори зазначають, що сон має вирішальне значення в будь-якому процесі навчання. Лише уві сні мозок міцно пов’язує певне середовище з алергічною реакцією. У процесах запам’ятовування та формування умовних реакцій на навколишнє середовище важливу роль відіграє гіпокамп. А функції гіпокампа залежать від сну. Також автори відзначають швидкість, з якою імунна система вчиться подібним неадекватним реакціям: однократного впливу алергену може бути достатньо, щоб пов’язати нейтральне середовище із алергічною реакцією.

Результати експерименту важко інтерпретувати щодо поліпшення якості життя хворих на алергію. Звичайно, не йдеться про відмову від сну, адже достатня тривалість сну є вкрай важливою для нормального функціонування імунної системи.

* Besedovsky L, Benischke M, Fischer J, Yazdi AS, Born J et al. Human sleep consolidates allergic responses conditioned to the environmental context of an allergen exposure. PNAS, 2020, 117 (20): 10983-10988. https://doi.org/10.1073/pnas.1920564117