Loading...

Глютен: чи варто уникати?

 

Останнім часом все більше людей відмовляються від споживання глютеновмісних продуктів, все частіше бачимо в супермаркетах продукти з позначкою «Без глютену», все жахливіші ефекти глютену обговорюються на інтернет-форумах. На думку прибічників безглютенового харчування глютен нібито «склеює» їжу в шлунку, руйнує стінки ШКТ, викликає залежність від борошняних виробів тощо. Чи дійсно глютен настільки шкідливий, що варто його «профілактично» виключити з раціону?

Глютен, або клейковина – це білок, що міститься в зернах пшениці, ячменю, жита та зроблених з них продуктах, зокрема, хлібі, макаронах, здобі, пиві. Також глютен додають до ковбасних виробів, молочних продуктів, різних соусів (кетчупу, майонезу): він надає цим продуктам густоти та в‘язкості, тримає вологу. Глютен абсолютно безпечний для більшості людей і добре засвоюється організмом.

Проте! Є близько 1% людей на планеті, яким споживати глютен дійсно небезпечно.

Йдеться про хворих на целіакію, або глютенову ентеропатію. Целіакія — автоімунне захворювання тонкого кишечника, яке виникає переважно через генетичну схильність (але є й інші фактори). При цьому захворюванні спостерігаються різні імунологічні порушення, в тому числі утворення автоантитіл до різних компонентів клітин, що призводить до атрофії слизової кишечника та порушення всмоктування поживних речовин. Як наслідок, людина не отримує в достатній кількості життєво необхідні нутрієнти (залізо, вітаміни тощо).

Вироблення автоантитіл спричиняє компонент глютену – білок гліадин. Тож, за своєчасної діагностики та дотримання суворої безглютенової дієти симптоми хвороби повністю зникають. З огляду на підвищений ризик розвитку інших автоімунних захворювань і неходжкінської лімфоми у осіб із целіакію, своєчасна діагностика і лікування цього захворювання грають величезну роль.

Запідозрити целіакію можна за наявності наступних симптомів:

- Проблеми з травною системою: діарея, хронічні закрепи, спазми, здуття живота, зміна ваги без зрозумілої причини;

- З боку нервової системи: безсоння, хронічна втома, раптові зміни настрою;

- У дітей – гіперактивність, поганий апетит, втрата ваги, відставання в розвитку;

- Ламкість нігтів, сухе волосся, висипки;

- Ротова порожнина: стоматит, виразки на слизовій оболонці рота, активний карієс зубів.

Для діагностики целіакії роблять аналіз крові, що виявляє відповідні автоантитіла (антитіла до тканинної трансглутамінази, ендомізію, дезамінованих пептидів гліадину), а також біопсію.

Якщо целіакія не встановлена, а реакція на глютеновмісні продукти спостерігається, можливо, має місце алергія на пшеницю або непереносимість глютену без целіакії (НГБЦ). Ці стани часто змішують, хоча вони мають різний механізм розвитку.

Основна ланка алергічної реакції – імуноглобуліни класу Е. Алергічна реакція розвивається після повторного потрапляння алергену в організм. Реакції непереносимості, до яких належить і НГБЦ, можуть з’являтися і після першого вживання пшеничного продукту, через порушення його засвоєння організмом. Слід зазначити, що тригером НГБЦ є глютеновмісні злакові продукти, але конкретний причинний фактор (білок) ще не ідентифікований. Можливо, це і не глютен, а інші білкові компоненти круп, до прикладу, інгібітори травних ферментів. На відміну від целіакії, НГБЦ може носити транзиторний характер, тобто бути тимчасовим станом, тому в таких пацієнтів треба повторно перевіряти толерантність до глютену.

Для діагностики алергії використовують аналізи на імуноглобуліни Е, специфічні до антигенів пшениці. Для виявлення НГБЦ оцінюють відповідь пацієнта на безглютенову дієту, на глютенове навантаження, а також перевіряють наявність біомаркерів целіакії.

Тільки за умови що один із згаданих діагнозів підтверджено, треба переходити на безглютенову дієту. В усіх інших випадках повністю відмовлятися від продуктів з глютеном не лише не варто, але й шкідливо.

Справа в тому, що відмова від глютену означає повну відмову від цільнозернових злаків, які є важливим джерелом вітамінів групи В, мікроелементів (залізо, кальцій тощо) та харчових волокон. Останні необхідні для підтримки кишкової мікробіоти, нормального функціонування ШКТ, знижують ризик ожиріння та серцево-судинних та онкологічних захворювань. Не існує науково-обґрунтованих досліджень, які підтверджують, що безглютенові продукти є корисними або допомагають нормалізувати вагу людям без целіакії (у безглютенових продуктах глютен часто замінено шкідливим жиром і цукром).

У безглютеновому харчуванні дійсно є перевага – окрім цільнозернових злаків люди припиняють їсти печиво, білий хліб, здобу, готові соуси тощо. Ці продукти, окрім безневинного глютену, містять і досить небезпечні цукор, трансжири, консерванти. Таким чином, відмовляючись від них, люди почуваються здоровіше саме через те, що не їдять всі перелічені вище складники, а не глютен.

МОЗ України рекомендує: дотримуйтеся збалансованого та повноцінного харчування.

Джерело: Чому не варто відмовлятися від глютену