Від того, які мікроорганізми мешкають у шлунково-кишковому тракті дитини від самого народження, залежить, чи буде вона в подальшому житті страждати на алергічні захворювання та бронхіальну астму. Про це свідчать численні дослідження останніх років

Дедалі більше досліджень пов’язують підвищену схильність людини до різних захворювань, зокрема алергічних, зі застосуванням антибіотиків у ранньому дитинстві. Одним із пояснень цього зв’язку є руйнівний вплив антибіотиків на кишкову мікрофлору (мікробіоту), яка грає важливу роль у становленні та нормальному функціонуванні імунної системи.

У кишечнику розташована кількість імунних клітин – лімфоїдна тканина пронизує всю слизову оболонку ШКТ. Остання є місцем постійного контакту з чужорідними для організму сполуками (компонентами їжі) та численними мікроорганізмами. Кишкова мікробіота з перших хвилин життя людини «вчить» імунну систему кишечника розрізняти резидентні бактерії, які мешкають тут у нормі, патогенні та умовно-патогенні бактерії, а також компоненти їжі. Так формується імунологічна толерантність, тобто відсутність імунної відповіді на чужорідні, але безпечні агенти. Порушення цього процесу може стати причиною розвитку різних захворювань, в тому числі алергічних.

Склад мікробіоти, особливо в дитячому віці, має критичне значення в формуванні імунологічної толерантності. Який склад мікробіоти є оптимальним для повноцінного розвитку імунної системи, поки не встановлено – надто великим є різноманіття кишкових симбіонтів та надто багато з них залишаються взагалі не визначеними. Проте відомо, що збільшення у складі кишкової мікробіоти людини кількості бактероїдів, клостридій та ентеробактерій при зменшенні кількості біфідо- та лактобактерій має чіткий зв’язок із алергічними захворюваннями, хоча складно точно визначити поріг, за яким ці «збільшення» або «зменшення» стають проблемою.

На склад кишкової мікробіоти у новонароджених та дітей раннього віку впливає багато чинників, зокрема гестаційний вік при народженні, спосіб розродження, раціон, застосування антибіотиків або пребіотиків матір’ю чи дитиною, кількість братів та сестер, відвідування дошкільних дитячих закладів, контакти з тваринами. Більшість цих факторів так чи інакше пов’язані зі схильністю до розвитку алергічних захворювань і бронхіальної астми, тож не виключено, що цей зв’язок пояснюється саме змінами в кишковій мікробіоті. Наприклад, у малюків, які народилися шляхом кесарева розтину, спостерігається уповільнення та зменшення колонізації кишечнику бактероїдами, біфідо- та лактобактеріями, що сприяє заселенню інших бактерій, зокрема клостридій або ентеробактерій (крім кишкової палички). Така тенденція, як зазначалося вище, підвищує ризик розвитку алергічних захворювань і бронхіальної астми в подальшому житті. А наявність у дитини віком 5 тиж старших братів або сестер значно збільшує в її кишечнику кількість біфідо- та лактобактерій і зменшує — клостридій, що знижує ризик розвитку атопічного дерматиту.

Про те яким чином грудне вигодовування може впливати на ризик розвитку алергічних захворювань, читайте: Грудне вигодовування допоможе запобігти алергії та астмі