Свербіння шкіри та слизових, дискомфорт у животі, діарея – ці симптоми характерні і для харчової алергії, і для харчової непереносимості. Але ці стани мають різні причини та їх не варто плутати

Алергічна реакція на той чи інший продукт харчування має в основі патологічну імунну відповідь на нього. Організм з якоїсь причини «вирішує», що білок яйця, горіха, молока, риби є для нього небезпечним та відповідає на його появу виробленням антитіл – імуноглобулінів класу Е (IgE). Для появи симптомів харчової алергії достатньо дуже малої кількості алергенного білка, а іноді вистачає і запаху алергенного продукту. Реакція виникає майже одразу після споживання алергенного продукту. З кожною зустріччю реакція на харчовий алерген може проявлятися все сильніше. Харчова алергія може спричиняти стани, що загрожують життю, в першу чергу, анафілактичний шок. Від харчової алергії найчастіше потерпають діти, що пов’язано із незрілістю імунної системи. У дорослих частіше за алергію спостерігається харчова непереносимість.

Харчова непереносимість (її іноді називають псевдоалергією) не пов’язана із імунною системою. Симптоми харчової непереносимості часто відтерміновані від споживання причинного продукту, іноді на кілька днів. При цьому її симптоми змазані та неспецифічні: окрім шкірних та шлункових явищ, можливе відчуття втоми або, наприклад, закладеність носу.

Читайте також: Фастфуд може сприяти розвитку харчової алергії

Не існує хвороби під назвою «харчова непереносимість». До розвитку харчової непереносимості схильні люди з хронічними захворюваннями обміну речовин та травного тракту. На фоні цих станів може виникати дефіцит тих чи інших ферментів, що відповідають за перетравлювання якихось харчових компонентів (хрестоматійний приклад – лактазна недостатність, коли у людини відсутній фермент, що розщеплює молочний цукор лактозу). Непереносимість фруктози може бути пов’язана із порушенням її всмоктування в кишечнику через дефект молекул-переносників фруктози. Іноді у патологічній реакції на продукт винне запалення слизової оболонки кишечника внаслідок інфекції або запалення підшлункової залози.

Діагностика та лікування харчової непереносимості

Діагностика та лікування харчової непереносимості є складним завданням. На першому етапі лікар виключає харчову алергію та целіакію – непереносимість глютену, пов’язану із генетичними та аутоімунними факторами. Непереносимість фруктози або лактози можна виявити за допомогою аналізу калу та дихального водневого тесту, що демонструє порушення розщеплення та всмоктування вуглеводів.

Коли у людини з’являються харчові реакції, лікар зазвичай радить вести харчовий щоденник, в якому фіксувати спожиті протягом дня продукти та власне самопочуття. Якщо якийсь продукт викликає підозру, варто спробувати елімінаційну дієту: якщо виключення продукту з раціону веде до поліпшення самопочуття через 6 тижнів, значить саме його може не переносити організм. Якщо самопочуття не поліпшилося, треба шукати іншого харчового «винуватця».

Профілактика харчової непереносимості

Запобігти розладам травлення, пов’язаним із харчуванням, допоможе різноманітний збалансований раціон, в якому присутні і овочі, і фрукти, і злаки, і рибі, і м’ясо. Не варто захоплюватися модними дієтами, зокрема, наразі не рекомендовано дотримання безглютенової дієти тим, хто не має підтвердженого діагнозу целіакія.